Найти

10.11.2016

Асоціація рибалок України попереджує про розміри штрафів

Источник: Асоціація рибалок України

Багато хто із любителів незаконного добування водних біоресурсів добре знає, яку міру відповідальності він понесе за свої протизаконні дії. Проте, не усі замислюються у скільки вони будуть «оцінені» під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у разі затримання співробітниками рибоохорони.

Два рази на рік риби масово скупчуються в великі зграї: перший раз - навесні перед нерестом і другий - пізньої осені поблизу зимувальних ям. Цим намагаються скористатися браконьєри. Тому всім хто хоче спробувати заробити на вбивстві риби у наших водоймах Асоціація рибалок України попереджує про розміри штрафів, встановлені за порушення чинного природоохоронного законодавства у сфері охорони водних біоресурсів.

Починаючи з 1 листопада до весняно-літньої заборони на зимувальних ямах забороняється любительське, спортивне та промислове рибальство. Це передбачено пунктом 8.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об‘єктах України, пунктом 4.14.3 Правил любительського і спортивного рибальства, за погодженням Інституту рибного господарства НААН України.

В кожній області України період та місця зимувальних ям визначаються індивідуально, залежно від погодних умов. З переліком та датами заборони можна ознайомитись за посиланням: http://darg.gov.ua/_perelik_zimuvaljnih_jam_na_0_0_0_3066_1.html  

- Дуже важливо, щоб в місцях, де риба перебуватиме з 1 листопада до кінця зими не здійснювався вилов риби – і любителями, і промисловиками, і спортсменами. Це необхідно для того, щоб риба могла спокійно пережити зиму і розпочати весняний нерест, – прокоментував Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Зимувальна яма - місце масового скупчення риб у заглибленнях дна річок і озер в зимовий період. При зниженні температури у водоймах нижче 8 градусів починається зимова міграція до місця зимівлі. У риби різко знижується активність, практично повністю припиняється споживання їжі, уповільнюється інтенсивність росту, знижується частота серцевих скорочень, сповільнюються реакції на подразники.

Для збереження рибних ресурсів згідно із Правилами рибальства у зимовий період, Держрибагентством вводиться заборона на лов риби на зимувальних ямах. За порушення правил рибальства на зимувальних ямах передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності.

У розрізі норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність виглядає наступним чином:

— за ознаками ч.3 ст.85 – «порушення правил рибальства» – штраф у розмірі від 34 грн. до 170 грн. і попередження;

— за ознаками ч.4 ст.85 – «грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову)» – штраф у розмірі від 340 грн. до 680 грн., з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Згідно Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209, за кожен екземпляр, виловленої у незаконний спосіб рибини прийдеться сплатити нанесені збитки. Наприклад: за карася сріблястого — 17 грн., верховодку (уклія) – 17 грн., лина – 119 грн., краснопірки — 68 грн., амура білого — 255 грн., білизни – 255 грн., ляща – 170 грн, сазана – 306 грн., тарані (плітки) – 85 грн., товстолоба – 255 грн., чехоні – 136 грн., сома – 425 грн., судака звичайного – 510 грн., окуня – 17 грн., щуки – 340 грн. рака — 25,5 грн.

За один екземпляр незаконно добутих, знищених або пошкоджених водних біоресурсів з числа видів, занесених до Червоної книги України: карася золотого — 330 грн., стерляді — 48 000 грн., осетра російського – 48 000 грн.

Виявляється, що риба, яка плаває водними просторами, не така вже й «безкоштовна».

Бажаючим підзаробити на продажу незаконних знарядь лову та незаконно добутих водних біоресурсів також слід пам’ятати про настання адміністративної відповідальності:

— за ч.1 ст.85-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції» – штраф у розмірі від 153 грн. до 340 грн. з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення;

— за ч.2 ст.85-1 – «реклама чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу» – штраф на громадян у розмірі від 850 грн. до 1700 грн., на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами — від 1700 грн. до 4250 грн.;

— за ч.1 ст. 88-1 – «порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу» – штраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн. з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої;

— за ч.2 ст. 88-1 – «порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України», — штраф у розмірі від 1700 грн. до 3655 грн., з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

Але і це ще не все. Річ в тому, що особливо злісні порушники можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої Кримінальним кодексом України. Зокрема, статтею 249 Кримінального кодексу України передбачено, що незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом у розмірі від 1700 грн. до 3400 грн., або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею — караються штрафом від 3400 грн. до 6800 грн. або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Особливо це стосується любителів делікатесної «червонокнижної» риби та електровудок.

Громадяни Браконьєри! Перед тим, як зібратися незаконно порибалити, замислитесь не тільки про майбутнє нашої природи, але й про своє, про майновий стан своїх близьких, а також о можливості потрапити за грати.

****

– Ми плануємо збільшити розмір штрафів. Наприклад, за порушення Правил рибальства зараз штраф складає 34-170 грн. Планується, що мінімальний штраф за такий вид порушення буде 1700 грн. За певні види порушень, наприклад, за вилов риби з використанням електровудок чи вибухових засобів буде передбачена виключно кримінальна відповідальність – говорить Ярема Ковалів.

У свою чергу, голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков додав, що знизити рівень браконьєрства допоможе незворотність і серйозність покарання. Сьогоднішні штрафи - дуже низькі, тому вони і не лякають порушників. Для вирішення проблеми Держрибагентство спільно з громадськістю підготувало Проект закону про посилення відповідальності за порушення правил рибальства, він вже направлений до Верховної Ради. Проект закону передбачає кримінальну відповідальність за грубі порушення, за які раніше загрожувало виключно адміністративне покарання .

- За варварські методи знищення риби - електролови, промисел із застосуванням отруйних і вибухових речовин загрожуватиме позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років. Штрафи за порушення правил рибальства також будуть підвищені в десятки разів. Впевнений, що виплативши такий штраф - кожен гарненько подумає перед тим , як знову порушувати закон, - зазначив Олександр Чистяков. - Крім цього, щоб вибити з під браконьєрства фінансовий фундамент, необхідно багаторазово збільшувати штрафи за торгівлю незаконно виловленою рибою. Якщо не буде збуту - браконьєрство втратить сенс. Особлива стаття - це розповсюдження заборонених знарядь лову. Не повинно бути, щоб сітки можливо було купити в вільній мережі. Треба з цим наводити лад, та притягувати продавців знарядь вбивства природи до жорсткої відповідальності. З кожним роком факти браконьєрства ростуть. Якщо в 1991 році було затримано 19 000 рибних браконьєрів, то в 2015 році їх кількість зросла вже до 124 000. Без участі суспільства жодна державна структура не в змозі повноцінно навести порядок на вітчизняних водоймах. Браконьєр - це злочинець! І тому боротися з цим потворним явищем потрібно Всім Світом! В Україні 73 тисячі річок, 400 тисяч ставків, тисяча сто водосховищ, два моря. Всю цю величезну водну акваторію сьогодні охороняють 480 рибінспекторів. Питання багато це чи мало є недоречним... Щоб відродити колишню риболовецьку славу наших водойм необхідна допомога всього суспільства. Асоціація рибалок України закликає: якщо Ви стали свідком фактів порушення природоохоронного законодавства на водоймі, негайно повідомляйте про них за телефонами Гарячої Лінії, до правоохоронних або природоохоронних органів.

Нагадуємо телефони і електронну адресу «Гарячої Лінії» Держрибагентства України 0-800-50-52-50 е-mail: darg@darg.gov.ua, Управління оперативного реагування "Рибоохоронний патруль": (044) 486-26-95

 

 

Новости раздела